Синельна пряжа, також відома як нитка з поламаними-волокнами, є різновидом фасонної пряжі з унікальною формою та структурою. Продукт складається з основної пряжі та флісових волокон із ламаним-волокном. Волокна флісу зі зламаними-волокнами створюють ефект плюшу на поверхні, а основна нитка служить для зв’язування та захисту волокон флісу, зберігаючи міцність виробу. Основна нитка, як правило, є високо{6}}шаровою ниткою, такою як акрилова або поліефірна пряжа; у деяких продуктах як серцевина використовується бавовняна-пряжа високого кручення. Фліс здебільшого складається з м’яких волокон віскози або бавовни,-що вбирають вологу, але також можна використовувати пухнасті, м’які акрилові волокна.
Загальні комбінації матеріалів «фліс/серцевина» для синельної пряжі включають віскозу/акрил, бавовну/поліестер, віскозу/бавовну та акрил/поліестер. Завдяки своїм характеристикам обробки синелева пряжа, як правило, відносно груба, з лінійною щільністю переважно вище 100 текс, зазвичай 666,7 текс, 285,7 текс, 222,2 текс і 142,8 текс.
Синельна пряжа широко використовується у важких і середніх -пординних тканинах і меблевих тканинах, але рідко в тканинах для одягу.
Продукти доступні у варіантах із-фарбуванням і друком, а також у варіантах із-фарбування пряжі. Завдяки своїй високій лінійній щільності та щільній ворсистій поверхні синелева пряжа зазвичай використовується лише як утокова пряжа в тканих полотнах.
Вироби складаються з основної пряжі та ламаних оксамитових волокон. Поламані волокна оксамиту створюють ефект плюшу на поверхні, тоді як основна нитка служить для зв’язування та захисту розірваних волокон оксамиту та підтримки міцності виробу. Основна нитка, як правило, є високо{2}}шаровою ниткою, такою як акрилова або поліефірна пряжа; деякі використовують бавовняну пряжу високої -крутки як основну пряжу. Розбитий оксамитовий матеріал переважно складається з м’яких волокон віскози або бавовни,-що вбирають вологу, але також можна використовувати пухнасті, м’які акрилові волокна.
Ця технологія забезпечує перероблену поліефірну синельну пряжу, виготовлену за допомогою переробленої низько{0}}еластичної сітчастої пряжі DTY і переробленої поліефірної нитки. Ця технологія також забезпечує спосіб виробництва переробленої поліефірної синельної пряжі, яка виготовляється шляхом складання переробленої низько-еластичної сітчастої пряжі DTY та переробленої поліефірної нитки. Ця технологія додатково забезпечує спосіб виготовлення ковдри з переробленої поліефірної синельної нитки, що включає наступні етапи: приготування переробленої поліефірної синільної пряжі; і плетіння ковдри з переробленої поліефірної синельної пряжі з використанням переробленої поліефірної синельної пряжі відповідної товщини.
Технологія також стосується синельної серцевинної нитки з властивостями склеювання при низькій-температурі розплаву та процесу її прядіння, зокрема забезпечуючи серцевину-композитний волокнистий матеріал, придатний для використання як синельну серцевину, і процес прядіння не-синельної пряжі з його використанням. Згідно з технічним рішенням, наданим цією технологією, композитне волокно серцевини-оболонки, що використовується як нитка синелі серцевини, прядеться з 15-30%---температури плавлення-модифікованого поліестеру та 70-85% звичайного поліестеру, де серцевинний шар є звичайним поліестером, а шар оболонки модифікований поліестер з низькою{12}}температурою-плавлення. Цю синельну основну нитку кільце-скручують із флісовою ниткою, щоб утворити синельну пряжу, і після випікання при певній температурі шар оболонки з низькою температурою плавлення частково плавиться й покриває точки контакту між серцевиною та флісовою ниткою, тим самим підвищуючи міцність зв’язку між флісовою пряжею та серцевиною. Використовуючи цю основну пряжу для прядіння синельної пряжі, вона може подолати такі недоліки, як легке осипання оксамиту, низький вихід, неможливість розібрати та прати та відчуття жорсткості рук.